Ще в давні часи древні китайці заявляли про те, що активні вправи за участі рук і пальців позитивно впливають на розвиток і діяльність головного мозку будь-якої людини. І діти – не виняток. Шнурування черевиків, застібання ґудзиків, збирання дрібних деталей – цей список можна продовжувати безкінечно. Всі ці дії передбачають акуратну і точну роботу пальців рук, якої важливо навчитися. Саме тому, розвитку дрібної моторики у дітей сьогодні приділяється особлива увага. З цією метою вихователі в дитячих садах, вчителі в школах і навіть багато мам вдома включають в повсякденність різні вправи та ігри на розвиток у дітей дрібної моторики. Однак далеко не всі роблять це правильно. А значить, наша інформація буде для них корисною.
Отже, дрібна моторика – це здатність дітей і дорослих виконувати точні і дрібні рухи не тільки кистями, але і пальцями рук і ніг, завдяки скоординованим діям таких систем організму, як: кісткова, нервова і м’язова. Добре розвинена дрібна моторика рук і пальців дозволяє дітям виконувати величезну кількість різноманітних процесів: від елементарних жестів в ранньому дитинстві (скажімо, захоплення іграшки) до більш складних рухів в старшому віці (зокрема письмо та малювання).
Виходячи з цього, питання: чи потрібно займатися розвитком дрібної моторики у дітей або ні, відпадає саме собою. Тим більше що вона безпосередньо пов’язана з розвитком всіх пізнавальних процесів: пам’яті, уваги, мислення й мови. Так, наприклад, якщо батьки бажають, щоб їхнє дитя швидше навчилося говорити, необхідно займатися не тільки тренуванням його апарату артикуляції, але і розвитком його дрібної моторики, використовуючи спеціальні вправи та іграшки.
Втім, як уже зазначалося, щоденні заняття на формування скоординованих і точних рухів пальців і рук сприяють не тільки становленню мови у дітей. Вони є прекрасним фундаментом для тренування уяви, спостережливості і навіть координації. А значить, займатися розвитком дрібної моторики у дітей важливо і потрібно, а особливо, якщо мова йде про дошкільників і молодших школярів.
Чудово стимулює розвиток дрібної моторики у дитини створення разом з ним всіляких виробів, малювання «пальчиковими» фарбами, ліплення, конструювання, ігри з мозаїкою і крупами. Однак це далеко не повний список занять, які сприяють розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. У тому числі цьому допомагають такі іграшки:
І на завершення, майте на увазі: розвивати дрібну моторику рук і пальців корисно дітям в будь-якому віці. Тому сміливо заглядайте до нас, щоб підібрати для свого шибеника розвиваючі іграшки, які принесуть користь йому і його маленьким пальчикам.
Дітей нині складно здивувати та зацікавити. Складно, але реально, доклавши мінімум бажання та фантазії. Одним із головних завдань педагога, що працює з дітьми раннього віку, є розвиток мовлення малюків. Це завдання зазвичай ускладнюється тим, що рівень мовленнєвого розвитку вихованців у групі іноді кардинально відрізняється.
Проблема, власне, не у тому, як навчити розмовляти дітей із низьким рівнем мовлення, а у тому, як зробити заняття з розвитку мовлення цікавими одночасно для всіх — і тих, хто розмовляє вже дуже добре, і тих, хто практично не вміє цього робити.
У пригоді несподівано став сухий басейн — ємкість, наповнена маленькими пластмасовими кульками різних кольорів. Окрім релаксації, яку отримують діти раннього віку, бавлячись із незвичайним басейном, кольорові кульки допомагають ефективно розвивати їхнє мовлення.
Ігри з кольоровими кульками сухого басейну сприяють різнобічному гармонійному розвитку дітей, зокрема:
Наш досвід свідчить, що ігри з кульками сухого басейну цікаві й надзвичайно ефективні для успішного розвитку дітей із будь-яким типом темпераменту. Сором’язливим та нерішучим малюкам вони дають змогу розкритися і подолати власні психологічні бар’єри. Занадто активних навчать організованості і витримки. Крім того, робота із кульками сухого басейну швидкими темпами розвиває мовлення дітей, сприяє їх активному спілкуванню та згуртованості.
Ігри з піском — це простий і приємний спосіб розкриття таємниць дитячих душ та розвитку творчих здібностей дошкільників. Сучасні практичні психологи доволі часто вдаються до пісочної терапії, оскільки вона має такі переваги:
- простота у застосуванні
- доступність необхідного обладнання
- можливість проводити ігри з піском надворі та у груповій кімнаті в пісочниці.
Як психорозвивальний і психокорекційний метод вона дає змогу розв’язати широкий спектр завдань щодо психічного розвитку дошкільника. Пісочну терапію можуть застосовувати лише фахівці. А от окремі її елементи можуть використати і батьки для збагачення внутрішнього світу й активізації пізнавального розвитку дітей.
Ігри та вправи з пісочної терапії дають можливість:
- розвивати сприймання, пам’ять, мислення, увагу, мовлення дитини;
- дрібну моторику;
- зорово-моторну координацію вдосконалювати навички самоконтролю й саморегуляції;
- збагачувати уяву й фантазію;
- виховувати позитивні особистісні риси — сміливість, активність та ініціативність;
- стимулювати оригінальні творчі дії
- поглиблювати знання про довкілля;
- знімати психологічне напруження;
- позбавляти неприємних переживань від негативної життєвої ситуації завдяки її проектуванню на гру з піском і символічному проживанню під час гри;
- створювати ситуації успіху й підвищувати впевненість у собі;
- вдосконалювати навички міжособистісної взаємодії під час групових ігор.
Іншими словами, використання пісочниці на практиці дає комплексний навчальний, терапевтичний та виховний ефекти.Тож доцільно мати її в групах цілий рік як важливий елемент розвивального середовища, де можна вільно творити, не боючись щось зіпсувати чи зламати.
Дитяча пірамідка - одна з найперших іграшок дитини. Хоча і придумана вона багато років тому, до цих пір не втрачає своєї актуальності і займає гідне місце серед величезної кількості розвиваючих іграшок. Пірамідка представляє собою вісь-паличку, на яку надягають деталі у вигляді дисків, кульок та інших геометричних фігур.
У чому ж полягає популярність цієї нехитрої іграшки? Чим вона корисна? Чому так часто використовується педагогами і психологами для визначення рівня розвитку малюка? Виявляється, маніпуляції дитини з пірамідкою дозволяють фахівцеві з'ясувати деякі важливі моменти, наприклад:
Так що користь від цієї невигадливій іграшки насправді неоціненна. Тим більше, що сьогодні, крім традиційної дерев'яної та пластмасової пірамідки, що складається з різноколірних дисків, у продажу можна знайти гумові дитячі пірамідки, пірамідки-пазли, магнітні, у вигляді звірят, чоловічків і будиночків і навіть м'які і надувні . Кожна з них дозволить малюкові урізноманітнити тактильні і зорові відчуття і перетворить гру в захоплююче заняття.
Дитяча пірамідка відома всім з раннього дитинства. З її допомогою дитина знайомиться з розміром, кольором, формою предметів. Але ця іграшка не така проста, як здається на перший погляд. Існує велика кількість ігор з пірамідкою, які залежать в першу чергу від віку дитини. Коли ж можна починати грати з пірамідкою? Вважається, що перше знайомство з іграшкою має відбуватися в 8-9 місяців, коли більшість дітей вже "навчилися" сидіти.
У цьому віці рекомендується знімати колечка з пірамідки, при цьому мамі краще тримати ручки малюка в своїх руках. Поки дитині подобатися експериментувати, нанизуючи кільця на стрижень в довільному порядку, розвиваючи дрібну моторику. Одночасно малюк вчиться розуміти слова: Скинь колечко, поклади, одягни.
Дитині у віці 1 - 1,5 років рекомендується грати з пірамідкою, у якої все колечка одного кольору. Спочатку малюк вчиться збирати пірамідку з двох кілець - надягати на стрижень перше велике кільце, потім - маленьке. З 1,5 років колечка різняться і по величині, і за кольором.
1,8 - 2 роки - дитина вчиться збирати пірамідку з 3-4 кілець різного кольору (велика, трохи менше, маленьке). Коли пірамідка вже зібрана, потрібно провести по ній долоньками малюка, погладити, показати дитині, що іграшка вузька зверху і широка знизу.
2 - 3 роки - складаємо пірамідки з 4 - 5 кілець різного кольору. Попередньо можна разом з дитиною розкласти колечка по величині від найбільшого до найменшого і навпаки. Збирати пірамідку також можна не тільки з великого кільця, але і з маленького.
Після 3 років дитині цікаво складати пірамідки з кілець двох кольорів і однієї величини, різної форми одного кольору, виконуючи завдання на чергування (наприклад, одне жовте кільце, два червоних і т.д.). Подібні ігри розвивають увагу і мислення дитини. У старшому дошкільному віці дитяча пірамідка допомагає справлятися з мовними труднощами. C її допомогою дитина зможе освоїти проголошення довгих складних слів, нанизуючи кільця на стрижень і проговорювати слово по складах.
Особлива роль у вирішенні завдань, пов'язаних з вихованням і розвитком дитини-дошкільника, належить театралізованої діяльності. Численні дослідження психологів доводять: театралізована діяльність робить сильний вплив на дітей дошкільного віку та сприяє їх всебічному розвитку: діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов'язане виразність реплік персонажів, власних висловлювань, непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура його мови, її інтонаційний лад. Виконувана роль, вимовлені репліки ставлять малюка перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У дитини поліпшується мова, її граматичний лад. Дослідники відзначають, що розвиток в дошкільному віці творчих здібностей, постійне вдосконалення мовних навичок, оволодіння літературною мовою є необхідними компонентами освіченості та інтелігентності в подальшому.
Відомий письменник Джанні Родарі стверджував, що «саме в грі дитина вільно володіє мовою, говорить те, що думає, а не те, що треба. Чи не повчати і навчати, а грати з ним, фантазувати, вигадувати, придумувати - ось, що необхідно дитині ». Різнобічний вплив театралізованої діяльності на особистість дитини дозволяє використовувати її як один із ефективних педагогічних засобів. Виховні можливості театралізованої діяльності широкі: її тематика практично не обмежена і може задовольнити будь-які інтереси і бажання дитини. Беручи участь в ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло, поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення ».
Театралізована діяльність дозволяє врахувати основні чинники мовного розвитку дошкільнят: наслідування мови дорослих, накопичення уявлень про предмети і явища навколишнього життя, спілкування з однолітками і дорослими людьми, різноманітні види спільної діяльності, мовна активність кожної дитини, мотивована близькими для нього потребами, інтересами.
Театралізована діяльність являє собою розігрування в особах літературних творів (казки, оповідання, спеціально написані інсценівки). Герої літературних творів стають дійовими особами, а їх пригоди, події життя, змінені дитячої фантазією, - сюжетом гри. Важливою умовою успішного застосування театралізованих ігор на мовних заняттях є також мовна активність самих дітей на основі наслідування зразком. Вона виражається в повторенні одних і тих же звуків, звукосполучень, слів.
За допомогою театралізованої діяльності діти опановують особливостями виразів рідної мови, його звучанням, гармонією, словесними формами - питанням, відповіддю, діалогом, бесідою, розповіддю. Театралізована діяльність залучає дітей динамікою дії, яскравістю художніх образів, ожившими ляльками, камерністю і нетривалістю дії.