• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Вчитель-логопед радить

Народ скаже як зав'яже

/Files/images/Картинка на сайт.jpg

Значну частину часу дитина проводить у сім'ї і,звичайно ж, кожна мати та кожний батько хоче, щоб спілкування з дитиною приносило радість, щоб було взаєморозуміння і дружба. Постає запитання: «Як же цього досягнути?»
Українська народна творчість, як невід’ємна частина практичної педагогіки народу, протягом століть формувала естетичні смаки дитини, становлячи морально-етичну основу розвитку особистості. В традиції народного виховання його твори сприяли фізичному і моральному здоров’ю дитини, розвитку її розумових здібностей, підготовці до суспільно - корисної діяльності. Художнє слово, водночас із живими спостереженнями, збагачувало знання про навколишній світ, вчило доброти й співчуття, допомагало самоствердженню.
Проходять роки, покоління змінює покоління, технічний прогрес набирає шалених обертів,але ніщо не замінить маминої колискової, татового мудрого слова.
Колисанка - це перший поетичний твір, з яким зустрічається дитина вже в перші дні свого життя. Головна функція колискових пісень - впливати на стан і настрій дитини в момент засинання.
Забавлянки, утішки - коротенькі пісеньки або віршики, поєднанні із своєрідними вправами і покликані зміцнювати дитину фізично, підтримувати радісний, бадьорий настрій.
Прислів’я та приказки - передають ставлення народу до того чи іншого предмета чи явища.
Скоромовки - чудовий витвір народної логопедії, спрямований як на вдосконалення звуковимови, так і на розвиток діалогічного мовлення.
Чистомовки - ритмічний мовний матеріал, який містить нескладне поєднання звуків, слів важких для вимови. Особливо до вподоби малюкам жарти - чистомовки з використанням іграшок, картинок. Діти із задоволенням повторюють їх за дорослими, ніби граються, не помічаючи, що вони навчаються.
Загадки вчать дітей мислити образами, розуміти переносне значення слів, висловів. Відгадування загадок дає змогу дітям уточнювати уявлення про предмети, їх властивості, назви, усвідомлювати шляхом порівняння зв’язки між ними, узагальнювати окремі ознаки.
Важливе значення в загальному розвитку дитини, формуванні її мовлення займають,сповнені мудрості, народні казки.
Отже, чудовим засобом досягнення поставленої мети є використання народної творчості. Адже, народна педагогіка наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генієм народу.

Інноваційні технології та стандартні методи навчання і виховання. За? Проти?

Час не стоїть на місці. Все навколо змінюється, розвивається надшвидкими темпами. У сучасному освітньому просторі все більше популярності набуває впровадження інноваційних освітніх технологій. Вони сприяють гуманізації процесу навчання, його особистісному орієнтуванню, полегшують процес навчання, як для дитини, так і для дорослого. Становлення особистості дитини, під час якого формуються вищі інтелектуальні функції є однією з актуальних проблем педагогіки. У зв’язку з цим, на сучасному етапі особливого значення надається удосконаленню змісту навчання та виховання дітей. Актуальними стають пошуки нових підходів до педагогічної підтримки, перспективних технологій розвитку. Вади психофізичного розвитку дітей з особливими потребами не дозволяють використовувати освітні технології в «чистому» вигляді, а потребують урахування багатьох об’єктивних і суб’єктивних обставин. Тому, запровадження у корекційно – розвивальний та виховний процес сучасних освітніх технологій є доволі ефективним прийомом.
Технології ейдетики виявилися універсальними: ними може користуватися дитина дошкільного, молодшого шкільного віку і людина похилого віку. Методики ейдетики різноманітні: запам'ятовування слів (у тому числі і іноземних), цифр, облич, імен, віршів, текстів та інше. Завдяки застосуванню цих методик розвиваються відчуття дотику, нюху, смаку, сприймання кольору, форми, довільні увага, тактильна, нюхова, зорова, слухова пам'ять, вербальне та невербальне мислення, творча уява, мовлення. Навчання дитини та корекція її особистісних та психологічних рис із використанням ейдетичних методів спирається на образне мислення, яке для неї є природним. Таке навчання стає для неї раді­сним. Наприклад, деякі діти, навчаючись писати цифри, часто плутають «6» і «9». Ейдетичний прийом зіставлення логічного або умовного з образом пропонує запам'ятати, що «дев'ять» — це дівчинка з косичкою, а «шість» — хлопчик із чубчиком, теж саме стосується і букв.

Метод ейдетики побудований на простих принципах:

Уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
Радісна, весела атмосфера.
Мобільність і доступність ігрового матеріалу.
Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини.

Характерними особливостями розвивальних ігор ейдетичного напряму є:
Кожна гра – це комплекс завдань, які дитина виконує за допомогою картинок, іграшок, тактильних карток, кубиків, цеглинок, тощо.
Завдання даються дитині в різних формах: у вигляді моделей, схем, площинного малюнка, письмових та усних інструкцій.
Завдання розміщені в порядку наростання складності, тобто в них використано принцип народних ігор: від простого до складного.
Більшість ігор не вичерпується запропонованими зразками, а дозволяють дітям складати нові варіанти завдань, займатися творчою діяльністю.
Ігри не сумісні з примусом, створюють атмосферу вільної та радісної творчості.
Ігри слід повторювати, адже це – необхідна умова розвивального ефекту.
У процесі ігор вдосконалюється фонематичний слух, гострота зору, сприйняття простору і часу, мовлення, мислення, пам’ять та інші психічні процесу.
Отже, якщо вашій дитині важко виконати завдання, запам'ятати та розповісти віршик, скласти чи переказати оповідання, візьміть на допомогу олівець, намалюйте схематично основні епізоди, підберіть картинки, які відповідають даній темі, встановіть асоціативні зв'язки, використайте іграшки, проявіть творчість та винахідливість. Таким чином запропоновані завдання будуть успішно виконані, дитина отримає безліч позитивних емоцій, спілкуючись з вами і не помітить, що вона займалася.
Методики ейдетики формують новий підхід до освітніх та виховних технологій, який дозволить кожному комфортно, легко та із задоволенням здобувати нові знання в будь-якому віці, одержуючи задоволення від реалізації своїх здібностей, конкуруючи тільки з самим собою вчорашнім і завжди виграючи в цьому змаганні.

Використання мультфільмів як засобу розвитку звязного мовлення дошкільників

/Files/images/teledrur-ili-televrar-300x193.jpg

Сьогодні дитина від народження потрапляє у зовсім інше середовище, ніж двадцять років тому. Це не просто інший світ, а інше сприймання нею цього світу. Можливість перебувати одночасно в кількох часових, історичних, географічних, етнокультурних та інших просторах значно прискорює процеси збагачення світогляду дитини, розвиток психічних процесів.
Але оцінюючи вплив медіапростору на особистість дитини, науковці виділяють дві його сторони.
З одного боку, беззаперечним є той факт, що в освітньому аспекті вплив медіа простору є позитивним, оскільки він сприяє підвищенню грамотності дитини, розвитку її інтелекту, інформативності та загальної обізнаності.
З іншого боку, дуже тривожними є результати проведених бесід з дітьми 5-6-ти років, які засвідчили, що 60-65% дітей (причому не лише хлопчики, а й дівчатка) захоплюються комп’ютерними іграми деструктивного змісту, як-от: «Бетмен», «Черепашки Ніндзя», «Трансформери», численні «стрілялки» тощо. Окремі діти сказали, що в іграх їх не лякає вигляд крові та вбивства.

Зверніть увагу! З огляду на вразливість та сприйнятливість дитячої психіки, психологи наголошують, що дитина легко засвоює те, що надходить з навколишнього середовища, і часто зберігає його на підсвідомому рівні впродовж усього життя. А від жахів та потворності того, що дитина бачить на екрані, дитяча психіка захищається зниженням порога чутливості та притупленням свідомості.

Тож вибір того, що дивитися дитині і як це вплине на її розвиток та подальше життя цілком залежить від батьків. Отже, ретельно проаналізуйте те, що дивиться ваша дитина. Нехай у вашій фільмотеці буде багато добрих, розумних мультфільмів та дитячих фільмів, щоб у дитини був вибір. Формуйте смак своєї дитини вже сьогодні, і тоді завтра вона сама не захоче дивитися низькопробну (і частіше всього некорисну) відеопродукцію. Обговорюйте з дитиною все те, що вона побачила на екрані. Після перегляду обраного вами мультфільму з певним навчальним (або виховним) змістом поговоріть з дитиною про те, що вона зрозуміла, усвідомила. Позитивним результат можна назвати , якщо те, що зрозуміла дитина, і те, що ви хотіли до неї донести, збіглося; поспостерігайте за грою дитини, породженою мультфільмом. Позитивним результатом буде відсутність у грі жорстоких дій, несправедливості, не властивої даному віку проблематики (гроші, кримінал і т.д.). Порівняйте, чи збігається присутній в мультфільмі розподіл на позитивних і негативних героїв, з тим, як собі це уявляє ваша дитина. Дізнайтеся, який персонаж копіює дитина, і чому саме його. Поцікавтеся, що приваблює дитину в даному мультфільмі.Поясніть дитині за допомогою певних стимулів (наприклад: дружба з однолітками, гарні оцінки, заохочення батьків, гарні або бажані іграшки і т. д.), що такою поведінкою, що копіює героя мультфільму, вона доб'ється швидше зворотного
Спільно подивіться мультфільми,і попросіть дитину самостійно скласти формулу: добрий (розумний, красивий) герой - щастя, любов, дружба; злий (хитрий, підступний) - нещастя, тощо.
Адже ,таким чином, у дитини формуються норми моралі, вона розуміє поняття «добре-погано», збагачується словник , розвивається зв’язне мовлення. Простий перегляд мультфільма без обговорення не приносить таких результатів, які ми отримуємо при ретельному аналізі побаченого на екрані.
Через порівняння себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність крихти, розвивати його мислення і уяву, формувати його світогляд. Таким чином, мультфільм - це ефективний засіб виховання і розвитку дитини. Очевидно, що неможливо вирішити всі проблеми виховання і навчання за допомогою одних лише мультфільмів, це лише один з варіантів, і, як мені здається, досить дієвий.

Корисні поради

/Files/images/rebenok-smotrit-mnogo-multfilmov.jpg


1. Розмовляйте з малюком якомога більше. Ваша мова повинна бути граматично правильною, вимовляйте слова так, як потрібно, бо вживання "дитячої" мови зашкодить формуванню "нормальної" мови дитини.
2. Будьте уважними до того, що намагається сказати вам малюк. Вислуховуйте його та давайте відповіді на усі запитання. Це - запорука успішного подальшого розвитку не лише уміння розмовляти, але й мислити, а також прагнення пізнавати світ.
3. Якщо дитина помиляється, коли говорить, ставтеся до цього поблажливо. Помилки - це необхідний етап розвитку мови, а ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що маля, боячись помилитися, повільніше розвиватиметься.
4. Розвивайте уміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним в ігри, які сприяють розвитку уміння слухати та чути: учіть його слухати навколишні звуки та розрізняти їх: "Ось чуєш, їде машина, а це гудить пилосос, а що це? Так, правильно, це йде будильник." Нехай малюк учиться самостійно розрізняти звуки, відгадувати, що як звучить, а що не звучить. Переносьте все почуте і побачене на екрані в життя і навпаки.
5. Часто діти вміють прекрасно отримувати все бажане зовсім без допомоги слів. Їм буває достатньо вказати пальчиком на омріяний предмет і вимовити магічні слова: "Дай", як їх бажання відразу здійснюється. Але такий стан справ не може задовольнити потреб малюка в розвитку мови як засобу спілкування з іншими людьми. Розуміти його будете лише ви та найближчі люди. Тому привчайте дитину до того, щоб вона якомога повніше висловлювала свої думки, говорила нові слова, речення, фрази.
6. Проговорюйте почуті у мультфільмах віршики, проспівуйте пісеньки, розповідайте казочки, адже, запам'ятовуючи їх та повторюючи, дитина вивчає нові для себе слова, тренує пам'ять і увагу.
7. Вчіть малюка будувати зв'язні розповіді про побачене, про те, що його оточує, описувати малюнки в книжечках. Це сформує таке вміння, як контекстна мова, тобто здатність уявити собі події, що мають відбутися, зуміти знайти форму для розповіді про них та висловлення. Для цього, розглядаючи книжечку, ставте маляті запитання: "хто це" (собачка), "яка собачка" (біла, пухнаста, кумедна), "що вона робить" (гризе кісточку) тощо. А тоді, підсумовуючи, складіть коротеньку розповідь за малюнком: це маленька пухнаста собачка, вона має кісточку і гризе її. За деякий час ваша дитина здатна буде сама придумати аналогічну історію, описуючи малюнок, власні іграшки, побачене по телевізору, події, що відбувалися з нею впродовж дня.
8. Постійно вводьте нові слова, які зображають предмети навколишнього світу, явища та події. Обов'язково пояснюйте значення нових слів, що зустрічаються в мові, в мультфільмах, оповіданнях чи віршиках, які ви читаєте. А ще можете погратися у "відгадайку": нехай малюк сам спробує зрозуміти, що означає нове слово. Це буде доступним дитині на третьому році життя.
9. Засвоюючи мову, дитя починає використовувати її не лише для спілкування з іншими людьми, але й для того, щоб планувати власну діяльність. У нього поступово формується так звана мова "для себе". Одного разу ви помітите, що дитина супроводжує власні ігри незрозумілим бурмотанням, словами, які не звернені ні до кого особисто. Із часом вона не просто коментуватиме, що робить, але й плануватиме словесно свої майбутні дії. Ви допоможете малюку, якщо навчите його розповідати про те, що він планує робити спочатку вам. Запитуйте щоразу: "Що ти хочеш робити? Куди покладеш цю іграшку? Хто буде кататися на машині спочатку: лялька чи ведмедик?" Такі розповіді допоможуть


дитині швидше навчитися планувати власні дії, сприятимуть розвитку мислення та внутрішньої мови.

Якщо ви приділите розвитку мови дитини достатньо часу, сил та уваги, то з часом ваш малюк обов'язково порадує вас чудовою вимовою, умінням гарно розмовляти, правильно будувати речення, в нього виробиться природне чуття мови, любов до слова - писаного чи сказаного. Приємного вам спілкування!

Поради вчителя-логопеда батькам майбутнього першокласника

/Files/images/50935524.jpg

Підготовка дитини до школи доволі часто викликає багато суперечок і між педагогами,і між батьками. Що робити? Коли починати готувати дитину до школи? Багато батьків вважають, що малюка до школи треба готувати в п’ять – п’ять з половиною років. Деякі мами заявляють: «Дитині треба дати дитинство, тому я її не чіпаю. Нехай грається». В результаті батьки часто втрачають період розвитку від трьох до шести років. Батьки повинні розуміти, що дитина має розвиватися поступово, раціонально засвоюючи той обсяг інформації, який вона отримує через картинки, пазли, мультики, ігри й розмови з батьками. Тому підготовку до школи можна починати з трьох років, ненав’язливо пояснюючи малюкові, що є час, коли треба трохи посидіти спокійно, вислухати маму чи тата й виконати якесь завдання.
Сьогодні – час гіперактивних дітей. Мами жаліються, що не можуть умовити сина чи доньку навіть п’ять хвилин посидіти спокійно. А для цього є дуже проста вправа. Ми ставимо перед малюком годинник і, наприклад, кажемо: «Ось цей проміжок часу, поки стрілочка рухається від одинички до двійки, ти не бігаєш, не граєшся, а просто малюєш яблучко». Час «уроку» можна збільшувати з п’яти хвилин до десяти – п’ятнадцяти. Це буде виховувати концентрацію, а її треба розвивати раніше, ніж вчитися писати палички. Програма у школі для дітей нелегка, і якщо вони не звикнуть одержувати щодня нову інформацію, в першому класі це додасть неабияких проблем.
Дошкільний навчальний заклад є початковою ланкою підготовки дитини до школи. Залежно від того як буде побудований навчальний процес в дошкіллі, так і буде дитина підготовлена до школи.
Спочатку зосередимось на фонематичній готовності майбутнього першокласника. І батькам, і вихователям дитячих садочків варто було б звернути увагу на мовлення п’ятирічного малюка, перевірити, чи вимовляє він усі звуки. Проте, як свідчить практика, люди з близького оточення дитини часто не можуть об’єктивно оцінити розвиненість її артикуляційного апарату. А мовлення – надзвичайно важливий показник розвитку і в першому класі більшість спілкування учителя й учня відбувається в усній формі.
Крім того, обов’язково в процес навчання потрібно включити вправи на розвиток фонематичних процесів, навчити дитину чути звуки, розрізняти їх в активному мовленні. Оволодіння дитиною навичкою звуко-буквенного аналізу та синтезу – це половина успіху у підготовці дитини до школи. Важливе значення має і уміння дитини розповідати, переказувати невеличкі твори. Адже навчання в школі вимагає розвиненого монологічного і діалогічного мовлення.
Так як , дошкільний заклад — це перша сходинка, на якій дитина залучаєть­ся до організованого навчання, що нині визнано всіма державними до­кументами, початковою ланкою освіти, то випускник дошкільного закладу повинен вміти:
Щодо звукової культури мовлення, то наприкінці дошкільного ві­ку дитина повинна чітко і пра­вильно вимовляти всі звуки та звукосполучення у словах рідної мови і фразах згідно з нормами фонетики та орфоепії. Дошкільники мають володіти прийомами звукового і складового аналізу слів за схемою та без неї. Вони розрізняють і виділяють голосні й приголосні (тверді й м’які) звуки. Діти повністю підготовлені до навчання грамоти. У першому класі відбувається закріплення та автоматизація набутих вмінь і на­вичок.
Саме цей напрям потребує наступності й перспективності під час навчання дітей грамоти. Дитина-дошкільник знає алфавіт та звукове позначення літер, читає по складах. У школі на основі сформованих умінь і навичок, вона починає читати букварні тексти вже цілими сло­вами і лише окремі з них — по складах. Крім того, першокласник набу­ває вміння ділити слова на склади (наприклад, із відкритим складом, зі збігом приголосних звуків тощо).
Випускник дошкільного закладу вміє визначати межі речення і на цій основі набуває у школі вмінь визначати на слух кількість речень у тексті, кількість слів у реченні. Дошкільники читають і пишуть друко­вані й писані літери. У школі учні вчаться списувати друкований і рукописний тексти обсягом 15-20 слів, а також писати під диктовку зв’язний текст до 20 слів.
Щодо словникової роботи, то наприкінці дошкільного віку у слов­нику дитини наявні всі частини мови. Вона вміє класифікувати пред­мети відповідно до родових ознак, вживає узагальнювальні поняття, розрізнює та пояснює багатозначні слова, переносне значення слова, добирає синоніми, антоніми, омоніми, епітети, метафори тощо, утворює споріднені слова, виконує різноманітні вправи на словотворення. Ди­тина може вільно спілкуватися з дорослими й однолітками, підтримува­ти розмову на будь-яку тему в межах її розуміння.
Щодо зв’язного мовлення, то випускник дошкільного закладу вико­ристовує різні типи речень, у школі він вчиться складати різні за струк­турою і метою висловлювання речення з дотриманням відповідної інтонації, доповнювати незавершене речення одним-двома словами, само­стійно складати речення за малюнком (це завдання дитина виконує усно, що є дещо заниженою вимогою для школи).
Крім того, дошкільник володіє вмінням складати описові, сюжетні розповіді, розповіді-міркування, вигадувати реальні та фантастичні сю­жети. У школі на цій основі дитина засвоює вміння переказувати сю­жетні тексти букварного типу, передавати їх з відповідною інтонацією’.
Під час навчання першокласника враховується досягнутий ним рівень мовленнєвого роз­витку в дошкільному закладі, а деякі завдання для дошкільників дуб­люються у програмах першого класу, як матеріал для закріплення. Навчання у школі враховує набуті дітьми знання, вміння і навички, і на їх основі формуються більш складні й розгорнуті. Така побудова про­грам дошкільних закладів і школи сприяє повноцінному і всебічному розвитку особистості дитини, зокрема її мовленнєвої діяльності.

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ

/Files/images/rol-igrushki.jpg

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.


Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі “Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років С, З, Ц

Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років Л, Р

Твори Василя Сухомлинського для розвитку зв'язного мовлення

… Є в світі найуніверсальніша, найскладніша й найблагородніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім'ї – творення людини…
В.О.Сухомлинський

Якщо ми хочемо, щоб наші діти росли розумними, допитливими, кмітливими, важливо виховувати, пробуджувати, одухотворювати їхній розум засобами літературної творчості, красою думки.
Твори Василя Сухомлинського – безцінна духовна скарбниця як для дітей, так і для батьків та педагогів. Кожне оповідання чи казка – це мудра й тактовна підказка в тій чи іншій ситуації. Вони навчають дітей високої моральності, щирості, збурюють почуття і пробуджують думку. Автор «Школи радості», В.Сухомлинський, на практиці довів необхідність з найніжнішого віку вчити дитину жаліти, співчувати, допомагати одноліткам епізодично, допомагати завжди, допомагати щиро. І крок за кроком виховувати у малюків розуміння добра і зла. Варто також виховувати в дитини почуття любові та обов’язку перед рідними, перед однолітками, перед самим собою, перед Батьківщиною, перед правдою, що має виливатися у виховання почуттів справедливості та обов’язку.
Людина лише тоді людина, коли вона людству друг — ці слова якнайкраще підходять, коли мова йде про В. О. Сухомлинського. Його називають великим діячем освіти, якому були властиві подвижництво, повна самовіддача, благородство. Сільський учитель і оригінальний теоретик педагогіки, талановитий директор школи, автор сотень віршованих і прозаїчних мініатюр, дуже скромна і сором'язлива людина і безстрашний, яскравий полеміст і публіцист — такою цілісною натурою постає перед нами В. О. Сухомлинський. Провідною ідеєю його педагогічної системи була глибока переконаність у тому, що в самій складній, радісно-тривожній, важкій, виснажливій і натхненній праці - створенні Людини, наступає період яснішого і мудрішого бачення світу, чутливішого і вимогливішого підходу до особистості дитини.
Видатний педагог В. О. Сухомлинський говорив, що дитина - це, образно кажучи, квітка, краса якої залежить від догляду за рослиною. Піклуватись про красу квітки необхідно задовго до початку цвітіння. Але, на жаль, зустрічаються батьки, які, даючи життя дитині, вважають свою місію завершеною, а що з цієї дитини вийде - нехай про це потурбується хтось інший.
У дитинстві формується людське коріння. Жодної людської риси природа не відшліфовує - вона тільки закладає, а відшліфовувати нам - батькам, педагогам, суспільству.
Необхідно так виховувати дітей, щоб вони дивилися на світ добрими очима, вміли берегти життя. Тільки тоді вони, змужніючи та прозріючи розумом і серцем, стануть справжніми людьми.
Особливу увагу Василь Олександрович радив звертати на виховання у дітей дбайливого ставлення до природи, її багатств. Він вважав, що духовне збагачення людини необхідно поєднувати з постійним спілкуванням з природою.
«Краса природи,- говорив він,- відіграє велику роль у вихованні духовного благородства. Вона виховує в душі дитини здатність відчувати, сприймати тонкощі, відтінки речей, явищ, порухи серця»
У процесі формування усвідомленого дійсного уявлення дітей про природу провідна роль належить дорослим - батькам, вихователям, які виступають не лише як носії знань, а й як зразок для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. Дорослий, який йде з дитиною, не в праві байдуже пройти повз квітки, яка тільки-но зацвіла, повинен завжди звернути увагу дитини на те, що в цьому році чомусь дуже багато метеликів літають над клумбами і запитати у дітей: чому? Як ти гадаєш?, - а думок почує у відповідь безліч, у кожної дитини вона своя... Хвилинки милування та роздумів дають змогу закласти позитивний стан душі на весь день. Затрачена праця не примушує довго чекати. Образне бачення світу викликає у дітей бажання передавати почуття краси словом. А це і є метою навчально-виховної роботи: розвиток зв'язного мовлення та словесної творчості, збагачення словника дитини. У спадщині В. Сухомлинського актуально відображена проблема виховання дітей засобами живого слова. Він порівнював слово з найтоншим інструментом, яким педагог має торкатися сердець вихованців.
Першоджерелом знань для дітей молодшого віку, на думку Василя Сухомлинського, має стати природа рідного краю. Входячи в життя дитини з її найпершими відчуттями, вона стає для неї безпосереднім мірилом цінностей, багатим джерелом емоційних, естетичних і духовних багатств.
Безпосередній контакт з довкіллям - найкращий шлях здобуття знань та
виховання почуттів. Таке спілкування з природою примушує дитину думати, установлювати причинно-наслідкові зв'язки, здобувати реалістично-наукові знання. Основна мета розвитку мовлення за В.О. Сухомлинским, озброїти дітей умінням правильно, з дотриманням високої мовленнєвої культури, зв’язно висловлювати свої думки. Для досягнення цієї мети необхідно постійно працювати над усіма компонентами мови: звуком, словом, словосполученням, реченням, текстом. В.О. Сухомлинський акцентував увагу на використанні казки як засобу розвитку творчого мовлення. Без казки – живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитячого мислення і мови. Казка – це духовне багатство народної культури, пізнаючи яке, дитина пізнає серцем життя народу. Створення казок, за автором, – це один з найцікавіших для дітей видів поетичної творчості. Водночас, це важливий засіб розумового розвитку. Якби не творчість, не складання казок, мовлення багатьох дітей було б плутаним, а мислення – хаотичним. Саме казка, на його думку, задовольняє жадобу дитячого пізнання, інтерес до навколишнього. Чарівний і дивовижний, веселий і життєстверджуючий світ казок входить у душу кожної людини з дитинства, засіваючи її першими зернами добра, краси і справедливості.
Казки сприяють розвитку у дітей творчої уяви, логічного мислення. Слухаючи казки, які розповідають дорослі, діти й самі прагнуть складати казки. Саме про це й писав В.О. Сухомлинський: «Якщо мені вдавалось домогтись, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки, придумала казку, пов’язуючи у своїй уяві декілька предметів оточуючого світу, – значить можна сказати з упевненістю, що дитина навчилася мислити» .
Казка, вводячи дошкільника у світ фантазії, пробуджує їх до активної діяльності. Спочатку до співтворчості, а у щасливому випадку – до творчості. Дитина через емоції і почуття, викликані казкою, сприймає колорит народності в передачі казкового образу, красу рідної мови.
Бажання дошкільнят пізнати навколишнє життя, взяти в ньому активну участь, змінити його виявляється у їхньому фантазуванні. Саме тому діти дошкільного віку люблять не тільки слухати, а й самостійно складати казки.
Ознайомлюючись із чужими казками і створюючи свої, дитина прилучається до мистецтва, як одного з видів естетичної діяльності людей. Специфіка казки надає такому прилученню природного і доступного характеру, дає змогу, навіть малятам, створювати речі, які мають певну художню цінність. У цьому виді творчості дорослий має змогу на оповідях дітей вчити їх, якими мають бути казки, яку роль відіграє в них той чи інший засіб, як казка може передати почуття автора, його ставлення до зображуваного.
Створення казок корисне для дітей, адже дитина відчуває свою єдність з художником, переживає радість, почуття творця – дуже цінні для мовленнєвого розвитку переживання. Важливо й те, що створюючи казку, дитина може вільно висловлювати свої думки, враження, почуття, своє ставлення до героїв, виявити свої мовленнєві здібності.
Василь Сухомлинський заохочуючи дітей до створення різних оповідок сам склав багато оповідань, які мають повчальний характер. Сюжет оповідань взятий з реалій життя. Тому читання цих оповідань дітям, переказ їх, бесіди за змістом оповідань, виділення головної думки твору, допоможуть в цікавій заохочувальній формі збагатити словник дитини, пояснити багато явищ природи, зрозуміти «що таке добро, а що зло?», привити трудові навички, виховати моральні якості. Ці оповідання, пройняті мудрістю, будуть цікаві не тільки малечі, а й дорослим, які люблять мислити.

Перелік оповідань В.Сухомлинського

1 Іменинний обід (Іменини)
2 А серце тобі нічого не наказало?
3 Бабусин борщ
4 Байдужий пеньок
5 Бо я - людина
6 Борщ зі скибкою свіжого хліба
7 Відлітають журавлі
8 Він зненавидів красу
9 Він тільки живий красивий
10 Вірші Василя Сухомлинського
11 Важко бути людиною
12 Велика склянка
13 Весняний вітер
14 Вогнегривий коник
15 Врятував сонечко
16 Все співає в лісі
17 Втрачений день
18 Гвинтик
19 Горбатенька дівчинка
20 Гудуть, а меду не приносять
21 Дід Осінник
22 Дідусь і Смерть
23 Де беруться краплинки
24 Де ночує водяна лілея
25 Дев'ять негідних речей
26 Десять НЕ МОЖНА
27 Дивний мисливець
28 Добре слово
29 Дуб під вікном
30 Жайворонок сонечку допомагає
31 Зайчик і горобина
32 Зайчик і Місяць
33 Здрастуйте
34 Золотокоса
35 Кінь утік
36 Камінь
37 Квітка сонця
38 Комірчина для дідуся
39 Краплина води
40 Красиві слова і красиве діло
41 Кульбабка
42 Ласкавий вітер і холодний вітрюга
43 Легенда про золоте зернятко істини
44 Ледача подушка
45 Лижі й ковзани
46 Лялька під дощем
47 Маківка і Джміль
48 Мильна бульбашка
49 Мишкові купили велосипед
50 Ніна і Гусак
51 Навіщо кажуть "Спасибі"
52 Навіщо півневі гребінець
53 Найгарніша мама
54 Найледачіший у світі кіт
55 Наказ дітям
56 Намисто з чотирма променями
57 Народився братик
58 Не загубив, а знайшов
59 Образливе слово
60 Оленчин горобчик
61 Осіння квітка й весняна квітка
62 Пелюстка і Квітка
63 Перепел і Кулик
64 Петрик, Собака й Кошеня
65 Пихата жаба
66 Пихатий півень
67 По волосинці
68 Покинуте кошеня
69 Права й ліва рука
70 Правда буває гірша за неправду
71 Про що думала Марійка
72 Протоптали стежку
73 Пурпурова квітка
74 Рідна мати моя
75 Ремісник і різець
76 Розділена радість
77 Сива волосинка
78 Скажи людині: "Доброго дня!"
79 Скляний чоловічок
80 Склянка води
81 Скупий
82 Соловей і Жук
83 Сонячний день узимку
84 Соромно перед соловейком
85 Співуча пір'їнка
86 Старий пень
87 Суниці для Наталі
88 Сьома дочка
89 Ті самі слова
90 Та й поклала кладочку
91 Тихо, бабуся відпочиває
92 Усмішка
93 Хай я буду вашою, бабусю…
94 Хлопчик хотів приголубити сніжинку (Хлопчик і сніжинка)
95 Хочеться сказати щось ніжне-ніжне…
96 Хто кого веде додому
97 Це горобці плачуть від холоду
98 Через потік
99 Чого заплакав Мишко?
100 Чого синичка плаче?
101 Чому дідусь такий добрий сьогодні
102 Чому мама так хвалить?
103 Шпак прилетів
104 Що посієш, те й пожнеш
105 Щоб метелик не наколовся
106 Щоб ти став кращим
107 Я вирощу внучку, дідусю
108 Я хочу сказати своє слово
109 Яблуко в осінньому саду
110 Як Їжачиха приголубила своїх діток
111 Як Їжачок готувався до зими
112 Як бджола знаходить квітку конвалії
113 Як бджола стала золота
114 Як вівчар білої вовни настриг
115 Як дізнаються муравлики, що буде дощ
116 Як дзвенять сніжинки
117 Як же все це було без мене?
118 Як зайчик грівся взимку проти місяця
119 Як здивувався Мурко
120 Як котові соромно стало
121 Як метелик плавав у ставку
122 Як Миколка став хоробрим
123 Як Наталя у Лисиці хитринку купила
124 Як Павлик списав у Зіни задачу
125 Як Сергійко навчився жаліти
126 Як синичка будить мене
127 Як Федько відчув у собі Людину
128 Як хлопці мед поїли
129 Які вони бідні
130 Який слід повинна залишати людина на землі?
131 Ґавеня і Соловей

Дитина в сім'ї: радість і турбота

/Files/images/лог.jpg

Напевно, кожну родину, де росте малюк, непокоїть питання: як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці в цілому та мовленнєвий розвиток зокрема.

Мовленнєве виховання дитини починається в ранньому віці. Навички правильної мови, як і всі хороші навички, набуваються в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини не забутнє для самої дитини. Мовлення дитини, що закладене у сім’ї, розвиток в ній художніх смаків, має велике значення для подальшого життя. Сім’я може і повинна допомагати дошкільному навчальному закладу, а потім і школі в справі виховання культури рідної мови.

Мова будь-якої людини збагачується і вдосконалюється впродовж всього життя. А найважливішим періодом її розвитку є період дитинства, коли відбувається інтенсивне освоєння засобів мови, форм і функцій мови, письма і читання, культури мовлення. Від першого слова малюка до красивого зв’язного мовлення довгий шлях. Спочатку ми посміхаємося, потім радісно переказуємо забавні вислови дитини. Але якщо малюк вже зовсім не маля, йому чотири – п’ять років, а дитина погано говорить ми починаємо розуміти, що розвитком мови потрібно займатися серйозніше.

Мовленню потрібно вчити перш за все шляхом прикладу. Чує дитина правильне мовлення, чітко і ясно сприймає його, мало-помалу добрі навички набувають могутню силу звички. Якщо вухо дитини сприймає який-небудь неправильний діалект, те чи інше неправильно вимовлене слово і також непомітне останнє стає його другою звичкою.

З вадами мовлення важко боротися як педагогам, так і самій дитині. Тому важливо, що і в якому стані сприйме слух дитини в найбільш сприятливі роки його життя. В цей час закладається фундамент, на якому пізніше будується все його мовлення. Це повинні пам’ятати батьки і всі ті, хто оточує дитину.

Вся увага та старання батьків повинні бути направлені на те, щоб діти чули мову правильну, чітку і логічно послідовну, без помилок та вад.

Ніяке сюсюкання, підробка під лепет дітей, не припускається. Розмовляти з дітьми потрібно звичайною, правильною мовою, але мовою простою і, головне, розмовляти повільно, чітко і голосно. Мова дорослого повинна бути доброзичлива, м’яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно, мелодійно. Не допускати у спілкуванні з дітьми спотвореної вимови слів, вимовляти завжди слова правильно, як за звуковим складом, так і за формою. Треба прислухатися, чи правильно звучить запитання дитини, а потім на нього відповідати. У розмові з дітьми батьки повинні враховувати рівень їх мови, але разом з тим їх власна мова повинна бути більш досконалою: різноманітною за побудовою речення, багатою за словником, виразною за інтонацією.

Від простої зрозумілої пісні, казки, образно і захоплююче розказаної де-небудь на дивані, який вміщує і батьків, і дітей, виразно прочитаного вірша чи оповідання за столом, біля якого зібралася вся сім’я, душа дитини розцвіла б і набула хорошого враження добра і краси, яке залишає в ній незабутні сліди.

Опанування дітьми дошкільного віку правильного мовлення створить надійне підґрунтя для їхнього успішного шкільного навчання. Якщо ви маєте сумніви в правильності мовлення вашої дитини зверніться до вчителя – логопеда. Не сподівайтеся, що дитина «виговориться» сама , краще проконсультуйтеся з фахівцем. Адже в нормі, речення з 3 слів з’являється у дитини в 2,5 роки. В 5 років у дітей повністю сформована звукова сторона мовлення.

Тож, шановні батьки, не будьте байдужими до своїх нащадків, не знімайте з себе відповідальність, передаючи її навчальним закладам, ви наносите, таким чином, величезну шкоду своїй дитині!

Спільна діяльність вчителя-логопеда і вихователів

/Files/images/DSC04053.JPG

/Files/images/DSC04100.JPG

Успіх корекційної логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку в умовах групи компенсуючого типу багато в чому залежить від злагодженості роботи, а особливо від взаємозв'язку, наступності в роботі логопеда і вихователя.
Для плідної роботи з подолання мовних порушень дітей необхідно правильно розподіляти обов'язки логопеда і вихователя.
Багато корекційних завдань вирішуються логопедом і вихователем спільно (розвиток комунікативної функції мови, виховання мовної активності, навчання граматично правильного мовлення , збагачення та активізація словника, формування звукової культури мовлення тощо).
Разом з тим необхідно чітко визначити і розмежувати функції логопеда і вихователя, щоб виключити можливість дублювання занять. Для цього вихователі зобов'язані бути присутніми на фронтальних заняттях логопеда, а логопед може відвідувати окремі заняття вихователів з метою як контролю за мовленням дітей, так і надання методичної допомоги вихователям.
Поза сумнівом, провідна роль в організації та проведенні корекційної роботи належить логопеду. Логопед здійснює формування навичок правильної мови. Вихователь займається закріпленням навичок правильної мови.
Питання координування роботи логопеда і вихователя особливо важливі в групах для дітей із заїканням, з загальним недорозвитком мовлення, затримкою психічного розвитку.
Провідна роль логопеда в педагогічному процесі пояснюється тим, що логопед як фахівець краще знає мовні і психологічні особливості та можливості дітей з різною мовною патологією, ступінь відставання в мовленнєвому розвитку порівняно з віковою нормою, динаміку корекційної роботи, і навіть принципи, методи і прийоми формування правильних мовних навичок у дітей з мовною патологією.
На початку навчального року логопед знайомить вихователів з результатами обстеження дітей, звертає їхню увагу на особливості поведінки, характер дітей, визначає програму навчання, пояснюючи вихователям мету, завдання програми, методи її реалізації, повідомляючи терміни і тривалість етапів корекційної роботи, намічаючи результати, яких слід досягти до кінця того чи іншого періоду навчання.
Якщо в результаті обстеження дітей виявляються прогалини у засвоєнні програми, вихователі отримують рекомендацію про необхідність вивчення, повторення або закріплення базового навчального матеріалу.
При визначенні змісту роботи логопед може познайомити вихователів з перспективним планом роботи, а протягом усього навчального року систематично інформувати їх про зміну вимог, що пред'являються до мовного розвитку дітей на різних етапах навчання.
Вихователям слід чути дефекти мови дітей не тільки в фонетичному, але і в граматичному її оформленні та знати, що помилки дітей - не випадковість, а симптом їх мовного неблагополуччя.
Разом з тим , мова вихователів повинна бути граматично і фонетично правильною, так як вона служить зразком для дітей з мовною патологією.
Вихователі зобов'язані сприяти розвитку всіх збережених аналізаторів дітей, тим самим, зміцнюючи і розширюючи компенсаторні можливості дітей, здійснюючи корекційну роботу в різних напрямках залежно від завдань, поставлених логопедом в певний період навчання.
У багатьох випадках вихователі проводять попередню логопедичних занять роботу з накопичення, розширення, активізації словника, забезпечуючи необхідну пізнавальну і мотиваційну базу для формування мовленнєвих умінь, в той час як логопед проводить роботу з мовним матеріалом, що вимагає спеціального відбору (наприклад, слова з певними морфемами) .
Можливий і такий варіант взаємодії, при якому вихователі закріплюють навчальний матеріал логопедичних занять, розвиваючи у дітей здатність застосовувати отримані знання і сформовані уміння і навички, наприклад навички зв'язного мовлення.
Таким чином, вихователі логопедичної групи, з метою покращення ефективності корекційної роботи здійснюють:
- Проведення фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять з дітьми за програмою і завданням логопеда у вечірній час;
- Створення в групі умов, що сприяють активізації мовлення дітей;
- Систематичний контроль за мовленням дітей не тільки під час занять, але і в режимні моменти;
- Пояснення (при необхідності) завдань логопеда батькам для закріплення пройденого матеріалу під час домашніх занять, які включають поповнення, уточнення, активізацію словника, закріплення правильної звуковимови, розвиток дрібної та артикуляційної моторики.

Майстер-клас вчителів-логопедів дошкільних навчальних закладів міста з проблеми:“Використання інформаційно-комунікаційних технологій в корекційній роботі з дітьми дошкільного віку з порушеннями мовлення”

Мета майстер-класу: ознайомити учасників майстер-класу з методами та прийомами використання інформаційно-комунікаційних технологій в корекційній роботі з дітьми дошкільного віку з порушенням мовлення; показати як використання комп'ютерних технологій дозволяє значно покращити процес корекційного навчання, допомагає досягнути більш високої мотивації у дітей при роботі з комп'ютером; як правильно підібрані технології навчання створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання. Познайомити з програмами, які дозволяють розвивати, задовольняти творчі здібності дітей та при цьому корегувати необхідні процеси. Розвивати творчі здібності вчителів-логопедів, уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології в своїй роботі. Виховувати бажання підвищувати результативність корекційної роботи з дітьми шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Майстер-клас включав теоретичну і практичну частину. В теоретичній частині висвітлювалася актуальність використання іноформаційно-комунікаційних технологій в корекційній роботі з дітьми з порушенням мовлення.

Практична частина складалася з показу індивідуального заняття з використанням комп'ютера; демонстрації комп'ютерних ігор і вправ, які доцільно використовувати в корекційній роботі, ознайомлення з програмами, які можна використовувати при створенні різноманітних завдань.

Особлива увага зверталася на дотримання санітарно-гігієнічних норм під час роботи з комп'ютером.

Підсумком майстер-класу було проведення анкетування. Результати анкетвання показали зацікавленість вчителів-логопедів даною темою.

/Files/images/DSC04616.JPG

/Files/images/DSC04610.JPG

Консультація для батьків: "Комп'ютер в житті дитини"

Комп’ютер у сучасному житті вже не є дивом технічної думки, навіть язик не повертається назвати його, як раніше говорили наші батьки, - лише електронно - обчислювальною машиною. Сьогодні він частина нашого буття. Окремий мозок та інтелект.
Усіх усе влаштовує, все ж таки двадцять перше століття на дворі, ось тільки батьки все частіше говорять про те, що дітей не відірвати від комп’ютерів. Вони замінюють ним заняття спортом, живе спілкування із рідними та друзями, живуть життям персонажів іграшок, до яких вони, м’яко кажучи, не байдужі. Спеціалісти, у свою чергу, теж б’ють тривогу, дитячий зір та психіка потерпає від найстрашнішого „вірусу” – комп’ютерної залежності. Деякі батьки панікують, деякі - вважають це просто схильністю спеціалістів усе перебільшувати.
Комп’ютерні технології - справжня знахідка для маніпулювання з інформаційним простором, якщо ми навчимо дітей свідомо і творчо підходити до цього інформаційного простору.
Інформаційні технології надають величезні можливості у розширенні ерудиції дитини. Рекомендуємо активно заохочувати дітей до подорожей музеями світу, бібліотеками, країнами. Це сприяє не тільки розширенню знань дитини, але й підтримує її різноманітні здібності.
Є ще одна приваблива риса інформаційних технологій в контексті розвитку здібностей дитини. Всім нам знайома проблема - дитина вже може створити подумки цікавий проект чи образ, але не володіє навичками реалізації цього проекту, скажімо, навичками малювання. Виникає когнітивний конфлікт між бажаним і усвідомленим проектом чи образом і неможливістю його здійснення. Мені доводилося спостерігати справжню дитячу трагедію нездійсненої мрії. І тут на допомогу може прийти комп’ютер Пригадаємо виставки дитячих малюнків, що були зроблені за допомогою інформаційних технологій. Це ж як раз ті самі досконалі проекти та уявлення, які ми з вами ніколи б не побачили, коли б не допомога ліпшого друга - комп’ютера. Отже і тут можна сприяти розвитку здібностей дитини.
А скільки існує ігор на розвиток творчості, мислення, уявлення, математичних здібностей, мовленнєвих. Комп’ютер обов’язково стане другом тільки в тому випадку, якщо правильно його використовувати.
Велика кількість дітей , що поступають до дошкільного закладу, мають відхилення в мовленнєвому розвитку різної структури і ступеню тяжкості. Як правило, у дітей з мовленнєвими порушеннями відзначаються проблеми в розвитку сприймання, уваги, пам'яті, розумової діяльності, різного ступеню моторного недорозвинення і сенсорних функцій, просторових уявлень, особливості прийому і переробки інформації. У таких дітей спостерігається зниження інтересу до навчання, підвищення стомлюваності.
Діти часто соромляться своєї мовної недосконалості, стають нервовими, дратівливими, нетовариськими, що призводить до формування почуття неповноцінності, становлення важкої вдачі. Це сприяє формуванню
негативного відношення до навчання і є однією з причин неуспішності на заняттях в дошкільному закладі. Таким дітям потрібна термінова допомога вчителя - логопеда, тому логопедична робота з такими дітьми займає важливе місце в процесі подолання неуспішності дітей в навчально-виховному процесі.
Щоб зацікавити учнів, зробити навчання усвідомленим, потрібні нестандартні підходи, індивідуальні програми розвитку, нові інноваційні технології. Процес подання матеріалу на логопедичному занятті має бути дещо іншим, більше індивідуалізований, ніж на занятті в групі. Одними з таких інновацій є комп'ютерні технології, що широко застосовуються останнім часом в області спеціальної освіти як адаптовані і легко індивідуалізовані засоби навчання.
Персональний комп'ютер, укомплектований різноманітним прикладним програмним забезпеченням, в руках підготовленого фахівця є потужним розвиваючим засобом, здатним швидко реалізовувати завдання, на які в традиційних підходах йшли роки.
Завдяки комп'ютеру, в коротші терміни можна вирішити такі завдання як поповнення словникового запасу, формування граматичної будови, заповнення прогалин в розвитку звукової сторони мови, формування
зв'язного мовлення, розвиток орфографічної зіркості, що сприяє попередженню дисграфії у майбутніх школярів.
У дітей підвищується інтерес до процесу навчання, розвиваються навички самостійної роботи і самоконтролю.
Використання у дошкільному вихованні комп’ютерної техніки в поєднанні з традиційними засобами виховання сприяє підвищенню загальної якості виховання, розвитку творчої особистості.
Комп’ютер у життя дитини може увійти лише через гру.
Правильне використання комп’ютерних технологій у житті дитини потребує застосування комп’ютерних програм. Слід відрізняти комп’ютерні програми та комп’ютерні ігри. Комп’ютерні програми педагоги групують як:
– розвиваючі комп’ютерні ігри,
– навчальні комп’ютерні ігри,
– комп’ютерні діагностуючі ігри
Комп’ютерні ігри зазвичай є розвивальними програмами. Навчальна гра має подвійний зміст: ігровий – реалізація творчого задуму та одержання дитиною винагороди; навчальний – придбання знань, умінь і навичок за допомогою діяльності за заданими правилами.
Використання комп’ютерних ігор допомагає дитині зрозуміти, що на екрані присутнє зображення речей, а не реальні речі. У процесі гри дитина подорожує за певним сюжетом, що супроводжується яскравими зображеннями відомих дитині персонажів, завдання з кожним кроком ускладнюються. Дитину це захоплює, їй цікаво, що буде далі, вона хоче виграти. Саме завдяки цьому дитина стає зосередженою, такі програми розвивають увагу.
Застосування в практиці вчителя-логопеда навчальних і розвивальних програм допомагає дитині виконувати різноманітні завдання, контролювати, аналізувати свої дії, виправляти помилки.
Зазвичай комп’ютерні ігри сприяють розвитку відразу декількох навичок.
Важливим є і той факт, що комп’ютер зрівнює можливості дітей, тобто навіть діти з недостатнім рівнем розвитку можуть добре опанувати навчальний матеріал, а іноді в комп’ютерних іграх саме вони стають
переможцями. Це пояснюється тим, що весь сюжет комп’ютерних програм є захоплюючим, дитина отримує позитивні емоції, а
прагнення до перемоги стимулює ігрові дії і сприяє точному і швидкому проходженню гри, таким чином мимоволі, спрямована інструкціями дорослого дитина підсвідомо вправляється і засвоює необхідні навички, відповідно поставлених цілей.
Якщо дитину не цікавить певний вид занять, то помічником тут може стати саме комп’ютер. Потрібно підібрати комп’ютерну програму, яка відповідає змісту традиційного курсу навчання. Дитина буде грати в цікаву гру, а разом з тим, набувати відповідних навичок. При правильному використанні в комплексі традиційних занять і комп’ютерних програм в дитини з’являється підвищений інтерес до даного виду занять.
Використання комп’ютерних технологій робить заняття цікавішим, яскравість сюжету захоплює малюків. Комп’ютерні технології дозволяють перекласти значну кількість роботи з дорослого на комп’ютер, але не можуть замінити роботу дорослого. Комп’ютер стає лише хорошим помічником, який допомагає дитині краще засвоїти навчальний матеріал.
Сучасні комп’ютерні технології дозволяють педагогам, батькам навіть без професійних навичок роботи за комп’ютером застосовувати його в навчально-виховному процесі. Комп’ютерні програми слід використовувати комплексно. Для цього необхідна співпраця педагога і батьків. Часто батьки дітей дошкільного віку вдома використовують комп’ютерні ігри, які не відповідають віку дітей: вони є агресивними, з негативними героями (зомбі, привиди, мисливці), включають сцени насильства і використання зброї. Ніякої користі такі ігри не несуть. Тому необхідно вчасно звернути увагу на якість комп’ютерних ігор , які ви використовуєте вдома..
Комп’ютер для дітей дошкільного віку є добрим другом, партнером у грі, терплячим вчителем, справедливим суддею, надійним помічником в оволодінні необхідних навичок. Комп’ютерні програми повинні враховувати вікові особливості дітей. Навчальні програми повинні зберігати елементи гри. Діагностуючі комп’ютерні програми краще використовувати у старшій групі. Для дітей молодшого дошкільного віку комп’ютерні програми мають бути розвивального змісту, побудовані за сюжетом казки. Завдання ускладнюються, але зберігається врахування вікових особливостей до кінця гри.
Комп’ютерні програми і ігри допомагають дошкільнятам стати активними суб’єктами навчально-виховного процесу. За допомогою комп’ютерних програм діти дошкільного віку вчаться розпізнавати, розрізняти, називати форму, розмір, колір предметів, ознайомлюються з кількісними співвідношеннями, числом, цифрою, з просторовими поняттями, а також розширюють і уточнюють уявлення дитини про навколишній світ, розвивають мислення, уяву, мовлення, збагачують словниковий запас, а саме головне досягають необхідної результативності: набувають необхідні уміння, знання та навички в процесі гри, полегшуючи роботу собі, батькам, вихователям та вчителю-логопеду.
Комп’ютерні ігри не повинні замінювати традиційні форми ігор,
а доповнювати їх. Потрібний ретельний добір цих ігор і дотримання гігієнічних норм роботи за комп’ютером . За таких умов комп’ютерні ігри будуть ефективним засобом розвитку дитини дошкільного віку.

Література:

1.Троян Т. Логопедична робота з молодшими школярами. Використання інформаційно-комунікативних технологій –Дефектолог 2012 липень 7.
2.Шевченко В., Сененко Н. Дидактична проблематика логопедії в сучасних комп’ютерних технологіях.//Дефектологія.-2004.
3.Волобуєва Т.Б. Інформаційні технології в освіті. Методичний посібник. Донецьк.
« Каштан» 2007.

Корисні поради логопеда

Діти – це наша радість, щастя й надія, це наше майбутнє. Кожен із нас мріє виростити свою дитину здоровою, інтелектуально розвиненою, виховати цікавого співрозмовника з багатим словниковим запасом і чітким правильним мовленням.
Слід пам’ятати, що з народження дитина поступово опановує фонетичну систему рідної мови і на цьому шляху робить багато помилок: плутає, замінює, спотворює або пропускає звуки. Частіше за все у дітей страждають свистячі звуки ([с], [з], [ц]), шиплячі ([ш], [ж], [ч],[шч]) та сонорні ([л], [р]). Це природно до досягнення дітьми 4-5ти років, коли закінчується формування правильної звуковимови. Та часто буває так, що з певних причин дошкільник і в 5-6 років самостійно не може засвоїти вимову певних звуків. Як показує практика, такій дитині обов’язково потрібна допомога фахівця, бо невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки.
Вчасне невиправлення мовленнєвих вад призводить до порушення та затримки загального розвитку дитини. Тому логопеди завжди попереджають батьків та застерігають їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.
В Україні поширена система логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. У зв’язку із збільшенням кількості дітей, які потребують ранньої логопедичної допомоги.У нашому дошкільному навчальному закладі на базі груп компенсуючого типу для дітей з порушенням опорно – рухового апарату створено логопедичну групу. Головна мета корекційного навчання – виховання у дітей правильного, чіткого, виразного мовлення з урахуванням лексичної та граматичної будови мовлення.
В цій групі все налаштоване на розвиток мовлення. Логопедична група – це колективний вплив на дитину з боку учителя-логопеда, вихователів, психолога, музичного керівника, інструктора з фізичного виховання, медичної сестри. Всі заняття проводяться в ігровій формі. Дитина навіть не помітить, що навчається. В логопедичній групі проводиться спеціально
організоване навчання і виховання за планом, який охоплює всі напрямки корекційної роботи з дошкільнятами.
В логопедичну групу приймаються діти з 4-річного віку. До цієї групи можуть бути зараховані дошкільнята в тому випадку, коли у них, окрім порушення фонетичного боку мовлення, є відхилення у формуванні лексико-граматичних компонентів мови. Термін перебування від 1-го до 2-х років залежно від часу зарахування і від складності мовного дефекту.
Режим дня й сітка занять логопеда й вихователя будується з урахуванням вікових, мовних й індивідуальних особливостей дітей, а також розв’язуваних у процесі навчання й виховання корекційних завдань.
Нормативна наповнюваність логопедичної групи – 10-12 дітей. Учитель-логопед працює з дітьми щодня чотири академічні години.
Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання, на яких систематично здійснюється розвиток всіх компонентів мовлення й підготовка дітей до шкільного навчання.
Якщо ви сумніваєтесь, чи у вашої дитини правильно і вчасно формується мовлення, обов’язково проконсультуйтесь з логопедом. Навіть як вашій дитині і запропонують відвідувати логопедичну групу, не хвилюйтесь, що ваша дитина „якась не така” . У садочку з вашою дитиною працюватиме логопед, використовуючи спеціальні корекційно – розвивальні програми, що дозволить виправити чи значно зменшити мовленнєвий дефект. Не варто хвилюватись і з приводу того, що дитина буде знаходитись в колективі дітей, які теж щось не вимовляють правильно. В логопедичній групі все так влаштовано для заохочення дітей, що вони починають виправляти не тільки себе, а й один одного..
Отже, коли і кому потрібно йти до логопеда? Два дуже важливих питання, на які дуже легко відповісти. Я раджу звернутися до фахівця в будь-якому разі, щойно вашій дитині виповниться чотири роки. Можливо, вам порадять прийти через рік, може, потрібно буде виконувати якісь вправи – цього не варто боятися. Краще зайвий раз переконатися, що все гаразд, ніж через два роки дізнатися, що у дитини серйозні проблеми з мовленням.

Дитячий садок - школа. Взаємопов'язані ланки навчання

Дошкільне дитинство - це найважливіший період у житті людини, все подальше життя дитини буде визначатися досвідом, отриманим в дитинстві. Зараз всі стурбовані тим, чому навчать дитину до школи. Звичайно, це важливо. Але набагато важливіше - як дитина проживе ці роки, в які ігри гратиме, чи отримає підтримку і розуміння, яким буде її особистий досвід спілкування з однолітками і дорослими. Самооцінка, довіра (чи недовіра) до навколишнього світу, вольові і творчі якості - усі ці важливі складові особистості ростуть з дитячих дошкільних років. Дошкільна освіта - перша ланка загальної системи освіти.
Забезпечення наступності і перспективності – це процес, у якому задіяні і дошкільний заклад, і школа. Так. На дошкільному рівні освіти ми прагнемо зберегти самоцінність дошкільного дитинства і формувати особистісні якості дітей, які є основою успішного шкільного навчання. Школа ж, як наступник дошкільної освіти, починає не з «нуля», а продовжує розвивати потенціал дітей, розкритий ще у дошкільному віці.
В дошкільному навчальному закладі педагогічний колектив спрямовує свої зусилля на всебічний розвиток кожної дитини, становлення її особистості, формування образу власного Я, що ґрунтується на набутих ціннісних орієнтаціях. Але успішна підготовка дитини до навчання у школі неможлива, якщо у неї не сформовано шкільну зрілість. Щоб вчасно відкоригувати освітній процес аби забезпечити безпроблемну адаптацію дітей до умов школи та їх успішність у першому класі спеціалістами дошкільного закладу визначається рівень шкільної зрілості старших дошкільників, практичним психологом відстежується успішність навчання у першому класі випускників дошкільного закладу. Протягом навчального року всіма спеціалістами дошкільного закладу проводиться комплексна робота з дітьми старших груп по підготовці до школи. Так, зважаючи на важливість мовленнєвого розвитку для успішного навчання дітей та з метою підвищення рівня взаємодії дошкільного закладу і початкової школи з питань наступності опанування і застосування державної мови проводиться значна робота по розвитку зв’язного мовлення, корекційна робота з дітьми, які мають порушення мовлення.
Адже однією з необхідних умов опанування грамоти є чітке розрізнення дитиною всіх звуків на слух, правильна вимова звуків.Запис будь-якого слова передбачає вміння визначити кожен звук і склад слова по черзі та позначити його відповідною буквою. Якщо ж деякі звуки здаються малюку однаковими, то йому буде важко обирати букви, що відповідають цим звукам на письмі. Процес формування навичок письма сам по собі є дуже складним, тривалим і трудомістким, оскільки вимагає високого рівня сформованості багатьох психічних функцій (зорово-моторна координація, просторовий гнозис, фонематичні диференціації, координованість та диференційованість дрібної моторики пальців, довільність уваги та пам’яті, гнучкість пізнавальних процесів тощо).
І знову підготовка до оволодіння навичкою письма перший етап проходить в дошкільному навчальному закладі, в якому проводиться робота не з навчання письма, а з вироблення точності і швидкості рухів, які йому передують. Для цього на різних заняттях використовуються вправи для кисті руки, а саме: ліплення, малювання, аплікація, конструювання та багато іншого. Уся ця робота дає позитивний результат, готує дитину до наступного етапу в її житті.
Дошкільне виховання – це особливий і самодостатній період розвитку у житті кожної людини, під час якого вона набуває певного досвіду і готується до зміни соціального статусу. І лише від дорослих залежить, щоб ця зміна відбулася природно і безболісно. Забезпечення наступності і перспективності між дошкільною та шкільною ланками освіти в умовах сучасних реалій є дуже важливим.



Дитячий садок – це заклад, де маленька людина набуває важливого досвіду самостійності, навчається заводити друзів, отримує цінні комунікативні навички поведінки в колективі, вкрай важливі для підготовки до школи.




Література:

1. Вихователь-методист дошкільного закладу №4, квітень 2011
2. Дефектолог №6, червень 2012

/Files/images/imagesдщзж.jpeg

Щастя й надія - це наше майбутнє. Кожен із нас мріє виростити свою дитину здоровою, інтелектуально розвиненою, виховати цікавого співрозмовника з багатим словниковим запасом і чітким правильним мовленням.
Слід пам’ятати, що з народження дитина поступово опановує фонетичну систему рідної мови і на цьому шляху робить багато помилок: плутає, замінює, спотворює або пропускає звуки. Частіше за все у дітей страждають свистячі звуки ([с], [з], [ц]), шиплячі ([ш], [ж], [ч],[шч]) та сонорні ([л], [р]). Це природно до досягнення дітьми 4-5ти років, коли закінчується формування правильної звуковимови. Та часто буває так, що з певних причин дошкільник і в 5-6 років самостійно не може засвоїти вимову певних звуків. Як показує практика, такій дитині обов’язково потрібна допомога фахівця, бо невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки.
Якщо Ви сумніваєтесь, чи у вашої дитини правильно і вчасно формується мовлення, обов’язково проконсультуйтесь з логопедом.
Спеціальні методики дозволяють виявити недоліки мовлення та усунути їх, розвивати фонематичний слух, стійкі навички звукобуквенного та складового аналізу та синтезу, що в свою чергу створює базу для формування навичок читання, успішного засвоєння навчальних програм в школі та слугує запобіганню виникнення таких серйозних порушень як дислексія і дисграфія.

На допомогу батькам: віршовані вправи для розвитку дрібної моторики рук

/Files/images/49aa2cfe4e7a.jpg

Необхідність розвитку дрібної моторики рук обумовлена її взаємодією з мовленнєвою моторикою. Вдосконалення дрібної моторики сприяє активізації моторних мовленнєвих зон головного мозку, внаслідок чого розвивається мовленнєва функція.
Загальновідомо, що дитина непосидюча , її важко зацікавити чимось надовго, тому потрібно будувати свою роботу на принципі переходу від одного виду діяльності до іншого. Одним із таких видів діяльності є розвиток дрібної моторики. Дітям подобається виконувати різноманітні вправи, промовляти скоромовки, працювати з віршами, що сприяє покращенню пам’яті, мовлення, концентрації уваги. Діти зацікавлено співвідносять слово з дією. Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.
Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.
Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.
Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.
Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.
З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.
Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.
Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Моя сім’я
Цей пальчик – мій дідусь,
Цей пальчик – моя бабуся,
Цей пальчик – мій татусь,
А оцей - моя матуся,
Ну, а цей маленький – я,
Ось уся моя сім’я
(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)


Хованки
Пальці в хованки всі грались
Ось так, ось так,
В кулачки всі заховались,
Ось так, ось так.
(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)


Сорока
Сорока білобока
Кашу варила
Діточкам давала.
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
Ти дрова не рубав
І води нам не давав,
Ти і піч не натопив
І нічого не поїв.
(Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)


Зайці
Скаче зайчик перший
Під високою сосною,
А під другою сосною,
Скаче зайчик другий.
(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)


Соління капусти
Ми капусту порубали,
Свіжу моркву натирали,
Ми капусту посолили,
З неї соку надушили.
(Різкі рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)


Коза і козенята
Іде коза рогата,
Коза бородата,
Козенятко спішить,
Дзвоником дзвенить.
(Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)


Замок
На дверях замок висить,
Ми його відкриєм вмить.
Постукали, покрутили
І легесенько відкрили.
(Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)


Їжачок
Їжачок йшов по стежині
І грибочки ніс в корзині.
Щоб грибочки рахувати,
Треба пальчики згинати:
Один, два, три, чотири, п’ять.
(Рахуємо пальці, загинаючи кожен другою руко в кулак.Зміна руки.)


Пальчики
Дружно пальчики згинаєм,
Міцно в кулачки складаєм.
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Починаєм розгинать.
(Обидві руки згинаємо в кулак та розгинаємо, розтавляючи пальці за рядками вірша. 1,2,3,4,5 – згинаємо п’ять разів , а потім розгинаємо)


Ананас
Пара ножиць є у нас
(вказівний та підмізинний рухаються як ножиці)-
Знадобляться нам не раз!
Розрізають аркуш враз
(«ножиці» розрізають долоню другої руки),
Клей, папір, і ось у нас –
Невеликий ананас.
(Ліва рука складена в кулак, а права над нею з розчепіреними пальцями – листочками.)

Артикуляційна гімнастика для
СЛУХНЯНОГО ЯЗИЧКA

Розвиток артикуляційної моторики, сформованість мовного дихання – є необхідним етапом у підготовці дитини до формування правильної вимови звуків. Кожен звук має певний артикуляційний уклад, притаманний саме йому, і вміння дитини утримувати органи артикуляції в потрібному положенні, значно підвищує її здатність відтворити правильну вимову звука. Ці вправи допомагають створити нервово-м'язову основу, необхідну для повноцінного звучання голосу, ясної чіткої дикції, запобігти патологічному розвитку рухів органів артикуляції, а також зняти надмірне напруження артикуляційних і мімічних м'язів, утворити необхідні м'язові дії для вільного володіння і управління артикуляційним апаратом.

/Files/images/арт1.png/Files/images/арт2.png

Кiлькiсть переглядiв: 1769

Коментарi

  • Pay Day Loan

    2018-03-24 22:15:03

    installment loans for bad credit online installment loans installment loans [url=http://installmentloans.bid]installment loans[/url]...

  • Cash Loan

    2018-03-18 17:25:55

    installment loans bad credit payday loans installment loans [url=http://installmentloans.bid]installment loans[/url]...

  • Zwynx87b

    2018-01-16 12:46:20

    Bridgett lee mom son porn. Dane jones big dick. Aunty Hot Dress. 3gpjizz.mobi Free step mother porn. Choda chudi video bangla. Xxx Real Girls. Www Xvideos Movis. https://3gpjizz.mobi/...

  • Zfaah529c

    2018-01-16 12:36:23

    Dressed for sex video. Punjabi Women Sex Com. Naked Teen Shower. Pakistani Leaked Sex. https://3gpjizz.mobi/ Denis vega videos. Fiji gay porn. https://3gpjizz.mobi/...

  • Mbgeh378z

    2018-01-16 11:38:31

    Teen nigga porn. http://javdatabase.net Xnxx Indian Movies Sex. Indian grenny. http://javdatabase.net/...

  • Gswha86t

    2018-01-16 10:50:51

    Hot sexy kamasutra. Bangladeshi actor mahi. Sex Hindi Movie Xxx. xxxwap.mobi Hyderabad xxx. Sex sleeping sister. Sunny leone porn video to download. Sexy Blouse Aunty. Celebrity pinay porn video. Video Sex School Girl. https://xxxwap.mobi/...

  • Rater925x

    2018-01-16 10:31:14

    Katreena kaif porn pics. Sleeping Porn Hot. Non Nude Orgasm. https://xxxwap.mobi/ Indian Mature Aunty. Haitians porn. Pakistan Mms 3gp. https://xxxwap.mobi/...

  • Xzwpc777j

    2018-01-16 09:34:51

    Wet Pussy Closeups. https://javmovie.pro Xxx Sex Young Old. Telugu Hot Sex. Xnxx Movies Telugu. 3gp Download Xxx Video. Tiffany minx com. Tamil Sex School Videos. https://javmovie.pro/...

  • Jcshv43z

    2018-01-16 09:25:30

    Bella thorne sex porn. Porn Sex Of Katrina Kaif. Hindi Blue Videos. My mom friend hot. https://3gpjizz.mobi/ Riahnna sex tape. Hot nude anushka sharma. Pink dino porno. Indian escort com. Anime hentai 3gp free download. https://3gpjizz.mobi/...

  • Mhfxu976q

    2018-01-16 09:04:15

    Bangladeshi hot sex song. Hiden cam massage sex. Chocolate covered penis. https://xxxwap.mobi Www Girl Sex Porn. Mona sex video. Porn video of boy and girl. https://xxxwap.mobi/...